Вітаю !

З дитинства мріяв подорожувати, не маючи особливих можливостей, захопився радіо, як способом "подорожі" віртуальної, через ефір, згодом з'явилась можливість подорожувати, тепер потрохи прихожу до тьретьої фази - подорожей пов'язаних з радіо...

Вдосталь начитавшись розповідей Леоніда, UT2II, вирішив, що про цю подорож варто розповісти.

Отже...

Плани на CQ WW CW 2018 були "розписані" ще з весни, планувалась робота в команді UZ2M,  але як часто буває, ретельні плани не стали реальністю.

Влітку пройшов WRTC в Німеччині, який окрім моря вражень подарував велику кількість нових знайомств, та намірів про майбутні плани, нові проекти та майбутні контести.

І ось, перед CQ SSB зі мною зв'язався Андреа, IK4VET, і повідомив, що  команда IR4X чукає парочку операторів на майбутній CQ WW на телеграфний тур, і не хотів би я приєднатись до них.

Зрозумівши, що другого разу може й не бути, а попрацювати з іншої країни дуже кортіло, я прийняв пропозицію,

за що вибачаюсь перед Романом, UR0MC, мабуть трохи відвівши його.

Запрошення було ще для 1-2 чоловік, але на жаль, ніхто з опитаних мною прекрасних радистів не зміг поїхати з різних причин. 

Зрештою італійська сторона погодила мою та Олега EI7KD, участь в якості операторів.

Почав цікавитись історією створення цієї станції, виявилось, що IR4X звучить з 2000 року, а до цього використовувались декілька інших позивних, найбільше - IQ4A, що коллектив є чотририразовими світовими переможцямим  CQ WW в підгруппі M/S, і багаторазовими серед європейських станцій, і що активні вони як мінімум з кінця 1970-х років, і за цей час локація не змінилася.

Тому бажання доторкнутись до історії посилило бажання поїздки, а перший результат в CQ WW SSB 2018 показаний цим коллективом в Європі - додав мотивації до тренувань перед контестом.

І ось, настав четвер, ми з дружиною виїзжаємо машиною до Румунії, в 85 км від Чернівців розташувалося маленьке містечко Сучава, аеропорт якого приймає декілька рейсів лоукостера WizzAir.

7 евро за квиток, дві години польоту, 2 хвилини проходження паспортного контролю - і ми в Болоньї, I4.

Через декілька хвилин нас зустрів Клаудіо, I4VEQ, який є головним рушієм контест направлення цього клубу.

Ще хвилин 30 - і ми на висоті 450 метрів, зупиняємось на  парковці біля ресторанчику, де нас чекали Стефано IK4ZGO та Олег EI7KD, який прилетів напередодні.

Видно багатоелементні хвильові канали, які майорять на вершині місцевої гори, але гостинні хазяїва не поспішають, і на перше пригощають нас смачним обідом, резонно зауваживши, що враження будуть більш приємними на повний шлунок...

І ось через певний час, напробувавшись місцевих смаколиків, запив це відмінним вином з вигорадників,які починаються прямо за рестораном, ми вирушили на IR4X...

Ми йшли по мальовничій лісовій ( заасфальтованій) дорозі, як раптом побачили круті сходи,якими треба було піднятись, і ... ми опинились на галявині, приблизно 30 на 40 м, третина якої була щільно забудована вежами з аматорськими антенами.

Тут компактно розташувались

5 + 5 ел на 10м

5 + 5 + 6 на 15 м

5+ 5 на 20м

4 + 2 на 40

2 слопери на 80 

inv Vee на 160

вздовж дороги ми бачили Beverages...

В усі боки був чудовий краєвид, відкритий горизонт в усі боки, щоправда самий вершок гори був трохи вище, и прикривав японське направлення. Але вежі висотою біля 25 метрів піднімали антенни вище цього місця.

В бік Америки починався крутий схил, що підвищувало фективну висоту встановлення антенн.

Виявляється що сме з цієї гори булипроведні перші зв'язки Італія - США на 6м, ще в 30-х роках минулого століття..

Саме з околиць цієї гори проводив свої досліди Марконі...

Шек знаходиться в залізобетонному бункері, що дає неабияку вандалостійкість, економію місця на поверхні, та прекрасну ізоляцію від ВЧ наводок. Забігаючи наперед скажу, що при пристойних потужностях, перешкоди на сусідніх діапазонах були мінімальними, можу сказати, що найменшими з тих станцій, де довелося працювати, при тому що антенни тут були розташовані найкомпактніше...

Численні вимірювальні прилади та аналізатори свідчили про неабияку технічну підготовку апаратури, чистоту сигналів якої можна було оцінити працюючи в змаганнях.

До роботи в підгруппі багато операторів - один передавач було підготовлено шіть робочих місць, по дві в парі і два окремо. Парні місця працювали на загальний виклик, а окремі були задіяні в пошуку множників.

Трансівери самі різноманітні IC775DSP, FT-5000, FT-1000, K3...

Після огляду, Клаудіо люб'язно пропопує попрацювати в ефірі, налаштувавши діапазон 15 м. Послухавши його, а було це після заходу сонця, не знаходжу на ньому станцій. Клаудіо посміхається, і пропонуює дати загальний виклик в SSB в сторону USA. при цьому підсилювач не вмикається, а потужності в 200 яку видає трансівер, вважає цілком достатньою. Слабко вірячи в успіх цієї затеї, і знаючи, що вдома з цього нічого б не вийшло даю паро викликів.

За трретім разом кличе американець, потім ще один, потім ще, влітає спот в DX-Cluster, і на частоті починається невеличкий пайлап !

Зрештою, проходження таки закривається,  перехожу на 20 м, там ситуація повторюється, щоправда сигнали набагато гучніші, та нагадують за силою сигнали вчемпіонаті України років зо 20 тому..

Розібравштсь з регулюваннями трансівера, висловлюю побажання попрацювати на 40м, з надією зірвати пайлап із співвітчиників.

Для цього Клаудіо запускає підсилювач, даю виклик, другий, і... ніхто не кличе. 4 ел хвильовий канал не дає результатів.

Переходжу в телеграф, тут скіммери підхоплюють позивний, і починають кликати.

Раптом кличе хтось - а розібрати я не можу. Починаю переключати антенни, і о, диво,  ввімкнувши північно західний беверідж з'ясовую, що це американець,  AE2W, і іде він на 599 !в 16 UTC !!

оримаю від нього рапорт з "плюсами" перебуваю в легкому нокдауні... Антенна на передачу направлена  то в зовсім іншу сторону !

Отже за таким обнадійливим результатом припиняємо роботу, КЛаудіо відвозить нас в апартаменти, звідки вирушаймо на вечерю на нічню екскурсію містом.

Мені вже доводилось тут бувати, але Клаудіо, який народився тут і прожив все життя показує чудові місця, які мені не вдалося б знайти, користуючись інтернетом...

Нам це дуже сподобалось, тому наступног дня, в п'ятницю, ми присв'ятили цілий день екскурсіям...

Треба зауважити, що місця для відпочинку операторів на самій станції немає, а тому наш графік роботи був побудований так, щоб нас було кому відвезти та привезти в апартаменти.

Це були періоди з 6 до 24 години кожної доби.

При\хавши зранку бачим, що основні конкуренти вийшли вперед, і беремося наздоганяти. Перед сходом сонця щільний пайлап з американців на 80-ці. Після цього перехід на 20 і майже одразу на 15 м- треба швидко відпрацювати японців, проходження на них дуже коротке. Після його закінчення вертаємося на 20-ку обробляти їх же, а також станції Росії та Азії.

Ближче до полудня діапазони вимирають, станцій мало, більшість європейців на 20 в метрвій зоні. За 15 й годі казати...

Але ось в 12 з'являються американці, і скоро вони починають кликати жваво, а потім по троє-п'ятеро...

Десь на самому цікавому місці стрибаємо на 15, і там короткий пайлап х тиї же американців. Зрештою, прохід "плаває", і щоб не втрачати темп біжимо на 20м.

В недію все повторюється, але проходження помітно краще, та довше. Працюючи з Олегом в два радіо на одному діапазоні ( ран/підбор) перевищуємо відмітку в 240 зв'язків в час...

Практично немає Європи, самі трьохочкові QSO.  В неділю "двадцятка" ніяк не хоче закритися, і хоча темп і спав, але великий відсоток трьохочкових зв'язків не дає сенсу перенходити на НЧ.

Особливо вразив пайлап на 160, використовуючи усього лиш інвертед Ві антенну на передачу. Близько 30 американців потрапило в лог менше як за годину.

Італійці люб'язно дають можливість нам попрацювати в самі "смачні" години, беручи на себе рутину пошуку множників та слідкуючи за технікою. Місцквих операторів дос ить багато, кожен має свій графік часу який він може приділити роботі, тому працювати усі.

Після недільного рану на 15-ці обходимо конкурентів, але вони наздоганаються нас по множниках, і в підсумку обходять.

Аое це не дуже нас засмучує, тому що задоволення отримано, нові враження від зовсім іншого ефіру, нові друзі та хвилини приємного спілкування підводять до думки, що перемога не саме основне, хоч і дуже бажане в контестінгу...

Уікенд промайнув швидко, демонтовуємо деякі прийомні антени, розташовані тимчасово, на час тесту, прощаємось, бо вже через чотири години треба вирушати додому...

До побачення, Болонья, до нових зустріей !